Серцево-судинні захворювання обумовлюють величезні соціально-економічні втрати, пов’язані з передчасною смертю та інвалідністю, необхідністю надання хворим висококваліфікованої медичної допомоги. До серцево-судинних захворювань відносять ішемічну хворобу серця (інфаркт), цереброваскулярну хворобу (інсульт), підвищений кров’яний тиск (гіпертонію), хворобу периферійних артерій, ревматичний порок серця, вроджені вади серця і серцеву недостатність. Серед головних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань є вживання тютюну, відсутність фізичної активності та нездорове харчування.
Заохочення до здорових звичок може привести до зниження кількості інфарктів, інсультів серед населення. «Працюй з серцем» — під таким девізом проходить Всесвітній день серця у 2009 році. Більше ніж в 100 країнах організуються перевірки здоров’я, оздоровчі прогулянки, забіги і заняття фітнесом, публічні лекції, наукові форуми, концерти, фестивалі, спортивні змагання.
Свої рекомендації киянам надає лікар-санолог Київського міського Центру здоров’я, почесний працівник фізичної культури та спорту, заслужений лікар України, Нечіпорук Володимир Іванович.
«Ходьба має бути щоденною процедурою, як найбільш природна фізична вправа. Проте це не тільки тренування м’язів, а також звільнення від негативних думок та почуттів, створення хорошого настрою. Рекомендовані прогулянки і людям похилого віку – душа паспорту не має. Гуляти потрібно при будь-якій погоді, в будь-якому стані, бажано в один і той же час, краще два рази на день, не забуваючи відмічати красу природи. Ранкова прогулянка надає бадьорості, вечірня – заспокоює та налаштовує на міцний сон. Бажано робити нотатки про свій стан до і після прогулянки, тоді з часом буде помітна позитивна динаміка в стані здоров’я. Хронічні хвороби, навіть серцево-судинні – не перешкода оздоровчим прогулянкам. Іти потрібно, навіть якщо болить якийсь суглоб. Самомасаж протягом 2-3 хвилин знімає біль та утруднені рухи в суглобі. Розробку суглобу проводять таким чином: в дуже спокійному, навіть лінивому режимі, згинають суглоб до відмови, а потім з деяким зусиллям згинають ще трохи, таким чином залучаючи ділянки нервових закінчень, які в спокійному стані залишаються незадіяними. Так поступово збільшується амплітуда рухів в суглобах. Методику використовують каратисти, йоги і всі спортсмени східних оздоровчих систем та єдиноборств. Тренований суглоб не ушкодиться при падінні. Під час прогулянки потрібно трошки походити некрасиво – то на зовнішній, то на внутрішній поверхні стопи, потім боком, і навіть з обережністю вперед спиною. Корисно походити в різних режимах: то строєвим шагом, то високо піднімаючи коліна, то скручуючи спірально тіло, а іноді – пробігтися. Звикання до режиму оздоровчих прогулянок потребує часу — півроку-рік з поступовим збільшенням навантаження. Ходити потрібно обов’язково натщесерце, тут підходить приказка «Собак перед полюванням не годують». Легко перекусити можна після прогулянки. Ніяка ноша не повинна заважати циркуляції енергії в енергетичних каналах, які проходять в руках і ногах. Взуття має бути зручним, одяг – вільного крою, з натуральних матеріалів. Особливу увагу приділяють диханню. Підготовка до першого вдиху: зробити повний видих, напрягши всі м’язи знизу вверх, починаючи з ніг, потім тазу, згорбившись активно видавити все повітря з легень, як при штучному диханні. В тканинах тіла іде в цей час видавлювання застійної міжтканьової рідини – лімфи. Вдих, пауза, видих, пауза і так далі. Протягом декількох хвилин під час прогулянки подихати таким чином, дегустуючи повітря. Свідомість активно підключається до процесу дихання, роблячи його процедурою очищення і оздоровлення. З часом зменшується кількість дихальних рухів на хвилину, наприклад починаючи з 20 до 10 на хвилину, це позитивна динаміка. Корисно вимірювати тривалість  затримки дихання коли ви робите вдих, видих, напіввидих. Поступово час затримки буде збільшуватись. Важливо хвалити себе за ті успіхи, які досягнуті, починати з цього кожний ранок і завершувати день. На початку оздоровлення ходою потрібно в другій половині дня попити настій м’яти. Це знімає прояви запалення, спазмів, дає міцний сон та налагоджує травлення».
Володимир Іванович рекомендує освоїти методику точкового масажу для зняття впливу стресу: «Масажують протягом 10 секунд основу кожного нігтя на обох руках в такій послідовності: лівою рукою  масажують правий мізинець, потім безіменний, середній, вказівний, точку Хе-Гу (на заглибленні між вказівним і великим пальцями), великий палець. Далі правою рукою масажують нігті лівої руки в зворотньому напрямку: від великого пальця через точку Хе-Гу до мізинця. Самомасаж допомагає зняти головний біль в скроньо-тіменній ділянці, дискомфорт в ділянці серця, тривогу і страх, покращує засипання, допомагає боротись з курінням. Якщо при відмові від куріння виникає бажання повернутись до сигарети, потрібно зробити такий самомасаж і через 5-10 хвилин бажання закурити зникне».