советы родителям, учителям, медицинским, социальным работникам

поради для батьків, вчителів, медичних, соціальних працівників

Наркоманія – це захворювання, що виникає у разі систематичного вживання речовин, що включені до списку наркотиків, та проявляється психічною та фізичною залежністю від них.
В останні десятиріччя спостерігається швидке зростання наркоманії та її омолодження. В коло споживачів наркотиків втягується досить значна кількість молоді та підлітків. Саме у підлітковому віці, як правило, вперше вживаються наркотичні речовини, тому дуже важливо вміти помітити та розрізнити ранні ознаки вживання наркотиків, коли проблема ще не набула хронічного характеру і тяжкі наслідки ще можна попередити.
Наркотики поділяються на легальні та нелегальні.
До легальних наркотиків в Україні відносяться тютюн та алкоголь.
Нелегальні наркотики за характером їх впливу на центральну нервову систему можна поділити на декілька груп.
1. Седативні (заспокійливі). Сюди відносять препарати опію (морфін, героїн, кодеїн, фентаніл та ін.), метадон, барбітурати (фенобарбітал), бензодіазепіни (сібазон, реланіум, феназепам), кетамін та ін.
2. Стимулятори. До цієї групи входять кокаїн, похідні ефедріну, амфетаміни («Екстазі»), фенілпропаноламін.
3. Галюциногени (фантастики). До них відносяться препарати коноплі, холінолітичні препарати (циклодол), ЛСД, деякі гриби тощо.
Найчастіші шляхи вживання наркотичних речовин

•  Куріння (конопля, гашиш, «план», опій)
•  Внутрішньовенне введення (екстракт з макової соломки «ширка», героїн, кокаїн, ефедрон та ін.)
•  Ковтання (конопля, кодеїн, ЛСД, «Екстазі» та ін)
•  Вдихання (через слизову носа) – кокаїн, героїн.

В Міжнародній Класифікації хвороб розлади, обумовлені вживанням психоактивних засобів, поділені на: залежність від психоактивних засобів та розлади, що виникають внаслідок зловживання психоактивними засобами.
Діагностичними критеріями наявності наркоманії, тобто залежності від психоактивних засобів, є наявність у суб’єкта не менше трьох із нижче перерахованих ознак:

• суб’єкт часто приймає препарат у великих дозах і більш тривалий час, ніж сам планував;
• ним володіє постійне бажання або ж він здійснює одну або декілька безуспішних спроб скоротити або врегулювати прийом препарату;
• багато часу витрачається на діяльність, пов’язану з добуванням препарату, його вживанням (наприклад постійне куріння) і на те, щоб прийти в себе після впливу наркотику;
• перебування в стані сп’яніння або абстиненції як раз в той час, коли необхідно виконання яких-небудь важливих обов’язків на роботі, в навчальному закладі (прогул) або вдома, чи в той момент, коли вживання наркотиків пов’язане з ризиком для життя (наприклад, управління автомобілем);
• зневажання важливими професійними або громадськими обов’язками, пов’язане з прийомом наркотику;
• продовження прийому наркотику, незважаючи на явні негативні наслідки для здоров’я та громадського положення, та усвідомлення того, що подальший прийом може погіршити стан (наприклад, продовження прийому героїну, незважаючи на сімейні сварки; кокаїну, не дивлячись на депресію, що розвивається; алкоголю при виразковій хворобі шлунку);
• помітне збільшення толерантності: необхідність значного підвищення доз речовини (не менше, ніж на 50%) для досягнення бажаної дії або значне ослаблення ефекту від звичайної дози;
•  наявність характерного синдрому відміни;
• вживання наркотика для попередження або послаблення синдрому відміни.

Примітка: останні два пункти не відносяться до коноплі та галюциногенів.

В загальних рисах формування залежності відбувається в наступній послідовності:

1. Експеримент. На цьому етапі потенційний споживач вивчає, як можна підняти собі настрій за допомогою наркотичних речовин. Він на власному досвіді визначає дію наркотичних речовин на свідомість.
2. Періодичне вживання (стадія контрольованого прийому). Прийом наркотичних речовин пов’язаний з якимись обставинами. Періодичне вживання характерізується певним ступенем самоконтролю за частотою вживання та дозою.
3. Регулярне вживання. Споживач більше не вживає наркотик тільки для того, щоб отримати позитивні емоції, він також намагається позбавитись від негативних емоцій та станів.
4. Нав’язлива ідея. На цьому етапі споживач в значній мірі розраховує на наркотик як на засіб позбавлення від негативних емоцій.
5. Формування психофізіологічної залежності. Останнім етапом є психофізіологічна залежність. Споживачу важко стає відтворити позитивні моменти, які раніше мотивували його поведінку. Тепер замість ейфорії він отримує лише можливість ненадовго перепочити від фізичних та психічних проблем. Головною метою є позбавлення від симптомів абстиненції. 

Слід наголосити, що ейфорія (приемне відчуття) при прийомі наркотиків є проявом їх токсичної дії на організм. Вона більш виражена при перших вживаннях, часто не з’являється зовсім, швидко згасає  (іноді вже після першого прийому).
Мотиви прийому наркотиків у дітей та підлітків виявити дуже важко. Це може бути і цікавість, і бажання відчути ейфорію, і бути «таким як усі» в групі, виглядати більш дорослим, а для дітей вулиці при токсикоманії — не відчувати голоду, холоду, «дивитись мультфільми» просто на стелі чи стіні. Чим молодший пацієнт, тим більшим є груповий мотив, важливим є саме спільне сп’яніння, яке зближує групу, урівнює її членів. Довгий час діти та підлітки вживають психоактивні речовини без розбору, які вдалося знайти.
Дуже важливою метою, яка стоїть перед вчителями, батьками, медичними працівниками, є раннє виявлення ознак вживання наркотичних або психотропних речовин підлітками. Наслідками виявлення мають бути відповідні виховні або медичні дії.
Ранніми ознаками вживання наркотичних речовин, незалежно від їх виду, можуть бути наступні зміни у поведінці, характері та фізіології підлітків:

• безпідставне зникнення з дому на досить тривалий час;
• пропуски занять у школі, зниження успішності в навчанні;
• різкі зміни у поведінці, що не були властивими раніше — необгрунтована агресивність, злобність, замкнутість, зміна кола друзів, неохайність;
• часті звернення до аптеки;
• поява брехливості, відчуженості;
• виникнення боргів;
• зникнення цінних речей та грошей з дому, крадіжки;
• втрата цікавості до навчання, праці, захоплень, перегляду телепередач;
• зникнення з дому таких хімічних речовин, як оцет, питна сода, перманганат калію, йод, ацетон та інших розчинників;
• поява у підлітка флаконів з невідомими рідинами, а також пакетів з рослинною сировиною;
• знаходження у підлітка шприців, голок, гумових жгутів, закопчених ложок, таблеток, наркотичних речовин; а в місцях скупчення підлітків у вільний час – розплющених, зігнутих пластикових пляшок, целофанових пакетів з залишками клею;
• поява в лексиконі підлітків нових жаргонних слів: баян, машина – шприц, колеса – таблетки; драп, план, дур, ширка, мулька – назви наркотичних речовин;
• наявність у підлітків слідів від ін’єкцій у будь-яких частинах тіла, бажання носити одежу з рукавами навіть в жару для маскування слідів уколів;
• розлади сну: безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон вдень, важке пробудження та засинання, тяжкий сон;
• розлади апетиту: різке підвищення або його відсутність, прийом значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги;
• коливання розміру зіниць: різко розширені або звужені до булавкової головки, кольору шкіри: різко бліда, сірувата.

Ранні ознаки вживання наркотиків можуть бути різними, в залежності від того, який наркотик, в якій кількості та комбінації вживає підліток.
В залежності від того, в якому стані перебуває підліток — сп’яніння, вихід з нього або перерва між прийомами наркотиків, ранні ознаки вживання наркотичних речовин можуть відрізнятись.
Сп’яніння після вживання канабіноїдів – препаратів коноплі (маріхуана, гашиш або сленгові назви – план, драп, травка, дур та ін.). Через 5 – 15 хвилин після куріння виникає відчуття піднесеного настрою та приливу сил, сильний голод і спрага. Психічний стан коливається від немотивованої веселості, сміху, розгальмованості до тривоги, страху, агресивності. Зіниці у стані сп’яніння розширені, блищать, шкіра бліда, губи сухі. Відзначається невелике підвищення артеріального тиску та прискорення пульсу. Спостерігаються м’язові подригування, можуть виникати галюцинації. Закінчується сп’яніння тяжким сном, слабкістю, апатією.
В перервах між прийомами цих наркотичних засобів на перших етапах ніяких суттєвих змін у поведінці підлітків не відмічається. Через декілька місяців (1 – 2) після регулярного (щоденного) вживання канабіноідів можуть виникнути такі ознаки: — псується або безпідставно змінюється настрій, безсилля змінюється дратівливістю, агресивністю, порушується сон (сонливість вдень), з’являється головний біль, озноб, пітливість шкіри, тремтіння (тремор), підвищується артеріальний тиск.
Сп’яніння, викликане вживанням опіатів (екстракт з макової соломки, героїн та ін.). Після прийому наркотику виникає ейфорія, приємне почуття комфорту та розслаблення, зіниці різко звужені, обличчя та шия червоніють, з’являється свербіння шкіри, переважно обличчя. Під час сп’яніння підлітки малорухливі, шукають усамітнення та спокою.
При необхідності підлітки можуть легко приховувати усі ознаки сп’яніння, окрім різко звужених зіниць.
При виході зі стану опійного сп’яніння зіниці розширені, може виникнути нудота, блювання, біль у різних частинах тіла, підвищена температура, зростання частоти серцевих скороченнь, коливання артеріального тиску, безсоння, нежить. Психічний стан характеризується дратівливістю, злобністю, нестійкістю настрою.
Залежність від опіатів виникає дуже швидко, особливо при внутрішньовенному введенні. В зв’язку зі швидким виникненням залежності підліток часто намагається піти з дому, незважаючи на заперечення батьків. Часто штучно провокує конфліктні ситуації, щоб скористатися ними і піти з дому.
Сп’яніння, що визване вживанням психостимуляторів (амфетамінів, екстазі, первентину, ефедрону, фенілпропаноламіну). При цьому виді сп’яніння підвищується фізична активність, виникає ейфорія, почуття «невагомості», увага швидко відволікається, посилюється статевий потяг. Відсутнє бажання спати, зіниці розширені, з’являється м’язовий тремор, обличчя бліде, артеріальний тиск підвищений.
Вихід з амфетамінового сп’яніння супроводжується безсиллям, болем у різних частинах тіла, тривалим важким сном, підвищеним апетитом, підвищеною частотою пульсу, похмурим настроєм зі злобністю і агресивністю.
 В перервах між вживанням наркотиків цієї групи поведінка дитини підліткового віку схожа на поведінку при вживанні опіатів.
Останнім часом в підлідтково-молодіжному середовищі зростає зловживання так званою «мулькою» – це розчин, що виготовляється кустарно із комбінованих таблеток від застуди, які містять речовину фенілпропаноламін. Зловживання цим препаратом швидко приводить до тяжкого органічного ураження центральної нервової системи.
Наявність у підлітків однієї або декількох з вищевказаних ознак не дає підстав для ствердження, що дитина вживає наркотики. Діагноз наркотичного сп’яніння може бути встановлений тільки лікарем – наркологом, а діагноз наркоманія – тільки лікарсько-консультаційною комісією. Однак це повинно спонукати батьків, вчителів більш пильно віднестись до поведінки  дитини, звернутись за порадою до лікаря – нарколога. Адже, отримавши кваліфіковану медичну та психологічну допомогу при перших спробах вживання, дитина чи молода людина має більше шансів уникнути страшної прірви наркотичної залежності.
Крім того, слід пам’ятати, що майже всі дії, пов’язані з наркотиками, переслідуються законом.
Звернемось до науково-практичного коментаря кримінального кодексу України.
Наркотичні засоби – це включені до спеціального Переліку речовини  природного або синтетичного походження, препарати, рослини які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними, яке призводить до захворювання на наркоманію.
Психотропні речовини – це включені до спеціального Переліку речовини природного та синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними, яке призводить до захворювання на токсикоманію.
Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин – це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, дію яких вони відтворюють.
Прекурсори – це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку.
Відомості про всі вищезазначені речовини містяться у спеціальному Переліку   наркотичних  засобів,  психотропних речовин,  їх аналогів та прекурсорів,  що підлягають  спеціальному контролю  відповідно до законодавства України. Перелік затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням  Комітету з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я України.
В залежності від кількості наркотиків, що була виявлена у особи, змінюється ступінь кримінальної відновідальності. Поняття невеликий, великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, визначається  спеціальним наказом Міністерства охорони здоров’я України.
Придбання наркотичних засобів або психотропних речовин – це їх купівля, отримання  в обмін на інші товари і речі, у вигляді позички, дарунка, нагороди, сплати боргу, привласнення знайденого, збирання дикоростучих конопель чи маку, тощо. Отже, придбання вищезазначених предметів може бути як оплатним, так і безоплатним.
Зберігання – це будь-які умисні дії, пов’язані з незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. При цьому не має значення тривалість зберігання і те, таємно чи відкрито і в якому саме місці зберігаються ці засоби та речовини.
Незаконним збутом вважаються будь-які спроби оплатного чи безоплатного розповсюдження  наркотичних засобів або психотропних речовин серед невизначеного кола осіб (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичання, за певних умов – введення наркотику чи психотропної речовини його власником іншій особі шляхом ін’єкцій, пригощання цигарками, які містять наркотик, тощо). Незаконний збут передбачає відчуження цих засобів або речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною), як своїм майном.
Таким чином, якщо особа вживає будь-які речовини, внесені до Переліку, вона  обов’язково придбає та зберігає їх, тобто такі дії можуть бути розцінені як кримінальний злочин, а саме «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту» (Стаття 309 Кримінального кодексу України) і карається обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, в залежності від кількості наркотиків та наявності обтяжчуючих обставин (повторне вчинення, вчинення за попередньою змовою з іншими особами і т.ін.).  Частина  4 Статті 309 передбачає спеціальну підставу для звільнення від кримінальної відповідальності винної особи.  Умовами такого звільнення є:
1. Добровільний характер звернення особи до лікувального закладу (зокрема вимагається, щоб таке звернення не було пов’язане з викриттям  вчиненого нею злочину);
2. Початок лікування особи від наркоманії. Особа визнається такою, що почала лікування, як у тих випадках, коли її поміщено в стаціонар, так і при амбулаторному лікуванні. Дія заохочувальної норми має поширюватись і на випадки, коли йдеться про токсикоманів.
 Якщо мала місце мета збуту, то кримінальна відповідальність настає за Статтею 307 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» – такі дії караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років в залежності від кількості наркотиків та наявності обтяжуючих обставин. Частина 4 Статті 307 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 Статті 307. Таке звільнення застосовується за сукупності умов, а саме, якщо особа:
1. Добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги;
2. Вказала джерело їх придбання;
3. Сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом.
Під добровільною здачею  наркотичних засобів або психотропних речовин розуміються дії особи, яка мала можливість володіти ними й надалі, але з власної волі здала їх представникам  влади. Усна чи письмова заява про бажання добровільно здати наркотичні засоби чи психотропні речовини, зроблена особою (або виявлена в неї) під час затримання чи обшуку, сама по собі не може визнаватися підставою для звільнення від відповідальності.
 Якщо особа ще не досягла віку 18 років, і вчинила злочини, передбачені статтями 307 чи 309, з обтяжливими обставинами (великі чи особливо великі розміри наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів,  або вчинені повторно,  групою осіб, із залученням неповнолітнього або за попередньою змовою, тощо), то вона може понести кримінальну відповідальність з 16  і, навіть, з 14 років.
 Слід також відмітити Статтю 315. 
 1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
 2. Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила  один із злочинів, передбачених статтями 307, 317 цього кодексу,  карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Під схилянням до вживання зазначених засобів або речовин необхідно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб збудити в іншій особі бажання чи добитися від неї згоди вжити їх хоча б один раз (умовляння, пропозиція, порада, переконання тощо).
Частина 1 Статті 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів  караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Місце для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів (кубло, притон) характеризується такими ознаками:
а) Це житло (будинок, квартира, кімната, дача), а також інше приміщення, не призначене для проживання (гараж, сарай, склад, горище, підвал, землянка тощо);
б) Організатор чи особи, які утримують таке приміщення, призначили його для багаторазового вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
в) Воно систематично відвідується одними й тими ж або різними споживачами зазначених засобів та речовин.
Організація місця (кубла, притону) для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів полягає в діях однієї чи декількох осіб, що фактично призвели до його створення (наприклад, підшукування, наймання, пристосування, надання приміщення для тривалого використання різним особам, готування пристроїв для вживання або виготовлення наркотиків або психотропних речовин, підшукування та вербування клієнтів або співучасників, розроблення та готування конспіративних заходів). Дії слід розцінювати за  організацію притону та/або його утримання за умов хоча б разового надання для незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Слід пам’ятати, що наркотики можуть зкалічити долю людини вже при першому знайомстві з ними.